|
|
Булінг як актуальна соціально-педагогічна проблема.Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстоке поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в стосунках між дітьми. Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі. Суть булінгу вбачають все таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення та ізоляції жертв. Згідно з даними ВООЗ, отриманими внаслідок моніторингового дослідження, в Україні регулярного насилля в школах зазнають близько 17 % дівчат і 16 % хлопців 11–15-річного віку. Самі регулярно ображають інших 16 % українських школярів та 12 % школярок Представлені статистичні дані засвідчують, що булінг – явище глобальне та масове. Зазначимо, що школа - заклад, у якому діти перебувають більшу частину дня, тут вони отримують знання, досвід, вчаться спілкуватися, розвиваються, тут проходить процес становлення особистості, соціалізації. Ураховуючи зазначене вище, важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи є визнання існування проблеми булінгу та створення відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища. Стоп Булінг Одна з проблем, яка стала актуальною — поширене цькування (булінг) серед дітей. Ситуації, коли одна дитина чи група дітей ображають, цькують, б'ють іншу дитину. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу тягне за собою ряд змін у вирішенні зазначеної проблеми. Так, визначено законодавчо поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, «Про вищу освіту». Поняття «булінг» Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
Тобто, законодавчо визначене поняття булінгу не стосується виключно дітей, а охоплює всіх учасників освітнього процесу. Адміністративна відповідальність за булінг Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Слід зазначити, що за адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку. Права та обов’язки здобувачів освіти (учнів, вихованців) У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам. На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:
При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи ювенальної превенції відділів та відділень поліції проводять перевірку і за наявності підстав притягають до адміністративної відповідальності або кривдника, або батьків, тобто складають протокол про адмінправопорушення за статтею 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення. Після цього справа стосовно неповнолітнього передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення для розгляду справи по суті. Судді місцевих судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання. Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи. Доказами у справах про факти цькування можуть бути:
Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе. Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста, а в разі потреби представляти інтереси в суді - усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави. Це стосується як дитини, визнаної потерпілою, так і стосовно кривдника. Хто, коли і де відповідає за дитину
Щойно ваша дитина переступає шкільний поріг, за неї починає нести відповідальність адміністрація школи та вчителі. Це стосується і часу для перерв. Якщо сутичка сталася на уроці української літератури, то й відповідати за її наслідки зобов’язаний учитель цього предмета. Але, звісно, не всі діти сумлінно відвідують кожний урок. Якщо дитина прийшла на перший урок, а потім на якийсь із наступних не з’явилася, вчитель має повідомити про це батьків. А мови про те, щоб підписувати розписки про зняття відповідальності з учителів, і бути не може. Якщо мова йде про позашкільний час, то, наприклад, відповідно до інструкції щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю, кожна екскурсійна група повинна мати керівника та його заступників. Саме вони й несуть повну відповідальність за життя і здоров’я дітей. За що кривдника можна притягнути до відповідальності Законодавство щодо захисту прав дитини досить різноманітне. Головним міжнародним документом у цій сфері є Конвенція ООН про права дитини. В Україні ж це — Конституція, Закон «Про охорону дитинства», Цивільний та Сімейний кодекси, Закон «Про попередження насильства у сім’ї» та «Про освіту». Зокрема, згідно із Законом України «Про охорону дитинства», особи, що його порушили, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Закон «Про освіту» накладає на працівників освіти обов’язок захищати дитину від усіх проявів насильства, зокрема психологічного. «Притягнути до різних форм відповідальності можна як кривдників, так і педагогів, що нехтують своїми обов’язками і закривають очі на порушення прав дітей», — наголошує адвокат. Існує також і чимало випадків, коли над школярами знущаються не діти, а, власне, вчителі. Що робити, якщо дитину ображають Якщо дитину ображають у школі, більшість небайдужих батьків спершу вдаються до бесід із кривдниками та їхніми батьками, вчителями, класними керівниками і директорами шкіл. Якщо розмови не допомагають, психологи радять перевести дитину до іншої школи. Але в жодному разі не залишати знущання над дитиною безкарним. Як батьки ви маєте право захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей. Зверніться до адміністрації школи Першим кроком у захисті своєї дитини є звернення до адміністрації школи. Там завжди має працювати психолог, а допомога у вирішення конфліктів між дітьми є його роботою. Якщо адміністрація навчального закладу відмовляється проводити бесіди між дітьми і психологом, ви можете звернутися до місцевого відділу освіти, Міністерства освіти і науки України та до Уповноваженого з прав дитини. Зверніться до органів опіки та піклування Також за захистом прав, свобод і законних інтересів дитини потрібно звертатися до органів місцевого самоврядування, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, прокуратури та інших уповноважених органів. Відповідно до статті Закону «Про освіту», до обов’язків педагогічних та науково-педагогічних працівників належить захист дітей та молоді від будь-яких форм фізичного або психічного насильства. Правоохоронці і юристи Якщо жоден із “мирних методів” вирішення питання не допоміг, відстоюйте свої права за допомогою правоохоронних органів. Крім учителів, відповідальність покладається на батьків неслухняних учнів, що вдаються до знущань над іншими. Нормами Цивільного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу передбачено, що саме батьки несуть цивільну та адміністративну відповідальність за порушення закону їхніми дітьми. А в деяких випадках — навіть кримінальну відповідальність. Цивільний, Кримінальний кодекси та Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачають, що за дитину до 14 років усю відповідальність несуть батьки, від 14 до 18 — також вони, якщо в дитини немає майна або доходів, достатніх для відшкодування. Кримінальна відповідальність настає в 16 років. Але Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності раніше 16-ліття. Це умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, крадіжка, умисне знищення майна та інше. Учителя ж, який знехтував своїми обов’язками та правами дитини, адміністрація школи повинна притягнути до дисциплінарної відповідальності.
|
